- шльопати
- шльопам, -паш, Пр.Ударяти з шумом по чомусь м'якому, рідкому; падати, видаючи м'який звук сплеску або удару.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
шльопати
Смотреть что такое "шльопати" в других словарях:
шльопати — аю, аєш, недок., розм. 1) перех. і неперех. З шумом ударяти, бити чим небудь м яким, еластичним або по чомусь м якому, рідкому. || Злегка бити (перев. дітей) рукою, долонею. 2) неперех. Видавати характерні глухі звуки (перев. падаючи або… … Український тлумачний словник
шльопати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
зашльопати — аю, аєш, док., розм. 1) Почати шльопати. 2) Піти шльопаючи … Український тлумачний словник
пошльопати — аю, аєш, док., розм. 1) перех. Шльопнути кілька разів, шльопати якийсь час. 2) неперех. Піти, шльопаючи ногами. 3) перех., перен. Постріляти, повбивати … Український тлумачний словник
шльопання — я, с., розм. Дія за знач. шльопати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
шльопнути — ну, неш, док., розм. 1) перех. і неперех. Однокр. до шльопати. 2) перех., жарг. Убити когось … Український тлумачний словник
барботин — (фр. шльопати) 1. Накладний рельєф в мистецтві кераміки. 2. Кольорова глина (суміш білої глини з фарбою і піском), що вживалась для виготовлення ліпних рельєфних прикрас на кахлях та інших керамічних виробах. Наноситься перед опаленням вручну або … Архітектура і монументальне мистецтво
бити — 1) (по чому, об / у що й без додатка стукаючи, робити удари по чому н., об що н.), гамселити, гатити, гепати, гилити, калатати, дубасити, разити, молотити, у[в]даряти, бацати, стукати, тарахкати, бехати, лупати 2) (кого завдавати ударів кому н.) … Словник синонімів української мови
ляскати — I 1) (ударяти, бити долонею / чимось гнучким по чомусь еластичному, видаючи короткі різкі звуки), тряскати, ляпати; шльопати (із шумом ударяти по чомусь м якому, рідкому); цьвохкати (кого що, по кому чому й без додатка сильно, з розмаху ударяти… … Словник синонімів української мови
убити — I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити … Словник синонімів української мови
